хуй з лапками

- Сисі жони мене задовбали! У мойої ся писок не затикать: «Немам што носити! Немам што носити!»
- Дай юй міх крумпиль, нехай носит!

відомий в одесі поет, бізнесмен, волонтер, боєць АТО, блогер, ерудит і викладач, якому цих чеснот здалося замало, у 2014 році вирішив спробувати себе ще на політичній арені. підробив папірець, щодо власного призначення на посаду керівника одеського правого сектору, константин іванов влаштував пресконференцію у бізнес-центрі. але ж на біду потрапив у сміттєвий бак, який саме приготували правосеки для депутата нестора шуфрича. втім, шуфрич незабаром також туди потрапив. таким чином пан іванов зогрів місце старшому товаришеві. чи став константин по цьому політиком? можливо, та сам він згадувати про це не поспішає

- Куме! Ходіть допоможете мені корову з хліва винести, бо здохла, бідачка! Дасть Бог - у вас здохне - то і я вам поможу...

наразі пишу продовження старої історії, але вже українською. бо, як казав мій старий приятель, обставини змінилися))) та й взагалі, ці обставини - така мінлива річ! тож згадала я про свою співкамерницю, що 12 років тому щезла у розшуку в підмосковних хімках. згадала та спитала у гугла, як там стара, чи жива вона досі? чи може знову використали її мусора?
( Collapse )

Борис Гуменюк
14 серпня 2015 р. З книги "Вірші з війни"

"Соняхи"
Минулого року на цьому полі ріс соняшник
Ми не знаємо хто орав сіяв цю ниву
Нас тут не було весною
Весною ще не було війни
( Collapse )

- Куме, де сь те так загоріли?- Та бов им на нудистському пляжі.- А чом коло очий білі круги ся лишили?- А то уд бінокля.

раптом потрапило це на очі! я зо сміху прокинулася швиденько, бо зазвичай рано очі відкриваю неквапно)

це ж треба - двадцять років промайнуло, а в місті ковров старому толяну нема про що писати, як про нацболів. болить йому, бач! скучить, падло провінційне. сидить у кущах на кузнєчній і чекає, коли його любчики повернуться до нього. бо за двадцять років анічого більш цікавішого за нашу трійцю не було в місті. та й не буде. вибач, толику, але в нас усіх дещо інші справи. любов твоя без взаємності

( Collapse )

Приходить дід на виборчу дільницю, бере свій бюлетень і питає:
- А моя жінка вже проголосувала?
- Зараз подивимось. Так проголосувала. А ви що, разом не живете?
- Та ні, вона 15 років тому померла, а на вибори кожен раз ходить, а я ніяк її застати не можу.

У крамничці.
– Скажіть, будь ласка, у вас є таке ж плаття, – показує жінка на манекена, – тільки на мене?
– Ні, не має.
– А що-небудь є, але мого розміру?
– Є, парасолька.